Містам потрібні зелені зони

| Спорт
Містам потрібні зелені зони
Відповідно до планів уряду, після 11 травня Україна поступово починає виходити з карантину, який був введений для запобігання поширенню коронавірусу.

 

Під час карантину діяла заборона на відвідування парків та зелених зон. І кияни, а також мешканці інших міст України на власному досвіді усвідомили, як важко у великому місті без зелених зон, або якщо діє обмеження на їх відвідування.

Тому актуальним залишається питання збільшення кількості парків, скверів та інших міст відпочинку для мешканців міста Києва. Згідно з даними КМДА, загальна площа Києва становить 83,4 тис. га, площа зеленої зони – 16,2 тис. га, що складає 19,3% від загальної площи міста. Але реально більшість цих 19,3% – це переважно залишки великих лісів на околицях міста або острови та півострови серед Дніпра. Серед міської забудови зелених зон залишилось дуже мало.

ГО «Розбудова» вже започаткувала ініціативу облаштовування зелених зон в районах столиці. Розпочато впорядкування зони відпочинку у Голосіївському районі Києва – парку і дитячого майданчика по вул. Столєтова. Але в районах, де багато новобудов, дуже мало місць відпочинку.

Києву потрібні десятки, якщо не сотні нових парків, скверів, зелених куточків. Тому вже сьогодні ГО «Розбудова» закликає громадськість у Києві не віддавати під забудову ті куточки вільної землі, які ще залишаються, а самостійно їх впорядковувати як парки та сквери.

Є навіть пропозиції перетворити у такі зелені оази місця довгобудів. Зокрема у центрі столиці поблизу НСК «Олімпійський» уже багато років на будівельному довгобуді утворився зелений гай та озеро на місці покинутого котловану під будівництво. Раніше на цій ділянці було трамвайне депо імені Шевченка. У вересні 2005 року, депо перенесли на західну околицю міста – на масив Південна Борщагівка. Будівлю на розі вулиць Антоновича та Ділової знесли, а ділянку віддали у приватну власність для подальшої забудови. Проте будівництво так і не розпочалося, а восени 2008 року котлован ще й затопило. Зараз на цій ділянці багато дикої рослинності. Це приклад того, що якщо не чіпати земельні ділянки, то природа на них починає брати своє.

У Києві таких покинутих і занедбаних будівельних майданчиків є десятки. І вони соціально небезпечні, тому там влаштовують свої притони кримінальні елементи, безхатченки і наркомани. Якщо неможливо реанімувати будівництво, то треба ці місця облагородити, демонтувати вже непридатні і небезпечні для людей будівельні конструкції і облаштувати зони відпочинку.

Тетяна ПАВЛЕНКО